Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

поле под рожью

  • 1 поле под рожью

    n
    gener. Roggenfeld

    Универсальный русско-немецкий словарь > поле под рожью

  • 2 поле под рожью

    n
    gener. campo de centeno, centenal

    Diccionario universal ruso-español > поле под рожью

  • 3 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 4 под

    1. м. 2. подо предл.
    1. (тв.; где?; тж. перен.) under; (вн.; куда?) under

    лежать, сидеть под деревом — lie*, sit* under a tree

    лечь, сесть под дерево — lie* down, sit* down under a tree

    поставь ящик под стол — put / stand the box under the table

    повесь картину под картой, под карту — hang the picture under the map

    2. (тв.; занятый чем-л.) occupied by; (вн.; для) for

    помещение под конторой, школой и т. п. — premises occupied by an office, a school, etc.

    им нужно помещение под контору, школу и т. п. — they want premises for an office, a school, etc.

    поле под рожью — field of rye, rye-field

    3. (тв.; около) in the environs of; (при; о битве, победе и т. п.) of
    4. (вн.; о времени) towards; ( накануне) on the ever of; ( о возрасте) close on

    под вечер, утро — towards evening, morning

    ему под сорок лет — he is close on forty; he is getting on for forty

    танцевать, петь под музыку — dance, sing* to the music

    6. (вн.; наподобие) in imitation

    это сделано под мрамор, под красное дерево и т. п. — it is made in imitation marble, in imitation mahogany, etc.

    ♢ под гору — downhill

    быть под вопросом — be undecided / open

    под носом у кого-л. разг. — under smb.'s nose

    под видом, обличьем (рд.) — under / in the guise (of), under the pretence (of)

    под парами — under steam, ready to start

    под руку, под рукой, под пьяную руку см. рука; тж. и др. особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. под образует тесные сочетания

    Русско-английский словарь Смирнитского > под

  • 5 под

    предл.
    1) (кем-л./чем-л.; кого-л./что-л.)
    2) (чем-л.; что-л.)
    (used) for, with; occupied by

    поле под рожью — rye-field, field of rye

    3) (кем-л./чем-л.; около)
    near, by, of, in the environs of
    4) (что-л.; о времени)
    toward(s), to; about; on the eve of;close on
    5) (что-л.; в сопровождении)
    6) (кого-л./что-л.; наподобие)
    a la, in imitation of
    7) (что-л.; в обмен на)
    in
    8) (чем-л.; значение)
    by
    9) (чем-л.; кул.)
    in, with
    ••

    под видом (кого-л./чего-л.) — under/in the guise (of), under the pretence (of)

    - под дождем
    - под парами
    - под парусами
    - под условием

    Русско-английский словарь по общей лексике > под

См. также в других словарях:

  • ПОЛЕ — Безлесная равнина. Слово поле общеславянского происхождения и в древности означало ‘открытый, пустой, полый’. Это значение слова отражало природно исторические условия жизни славян в древности, когда окружающее их пространство делилось на лес* и… …   Лингвострановедческий словарь

  • Лодейное Поле — уездный город Олонецкой губернии, в 200 верстах к юго западу от губернского города, на Петербургско Архангельском почтовом тракте, на левом возвышенном берегу судоходной р. Свири. Петр Вел. во время своего похода от берегов Белого моря к… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Россия. Экономический отдел: Россия в сельскохозяйственном отношении — I Вступление. Российская империя простирается от 34° до 77° с. ш. и от 35° до 203° в. д. Такая громадная территория не может не представлять чрезвычайного разнообразия. В общем можно сказать, что чем далее двигаться от западной границы, тем, при… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Торфяная культура — или культура болот имеет целью обращение бесплодных болотных пространств в состояние, пригодное для сельскохозяйственного пользования. Болота разделяются на моховые и травяные (или луговые); первые образуются, обыкновенно, выше уровня воды, на… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Мордовская Автономная Советская Социалистическая Республика — (Мордовской Автономной Советской Социалистической Республикась)         Мордовия (Мордовиясь). В составе РСФСР. Образована 20 декабря 1934. Площадь 26,2 тыс. км2. Население 1014 тыс. чел. (1973). В М. 21 район, 7 городов, 17 посёлков городского… …   Большая советская энциклопедия

  • Коломна — уездный город Московской губернии, по Московско Казанской железной дороге, на правом берегу реки Москвы, при впадении в нее Коломенки. Прежде был обнесен каменной с зубцами стеной, 2 версты в окружности, 81/2 саженей высоты, до 2 саженей ширины и …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Санкт-Петербург столица России* — (Петербург, Петроград, Питер [В настоящей статье вместо слов С. Петербург допущены сокращения: СПб. и Пб.] столица России и резиденция Российского Императорского Дома. Судьбы местности нынешнего СПб. до 1703 г. В 1300 г. шведы поставили город над …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Полтавская губерния* — лежит между 51°8 и 48°41 с. ш. и между 31°2 и 36°3 в. д. (от Гринвича). С юго запада и запада она отделяется Днепром от Екатеринославской, Херсонской и Киевской губерний, на севере граничит с губерниями Черниговской и Курской, на востоке с… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Полтавская губерния — I лежит между 51°8 и 48°41 с. ш. и между 31°2 и 36°3 в. д. (от Гринвича). С юго запада и запада она отделяется Днепром от Екатеринославской, Херсонской и Киевской губерний, на севере граничит с губерниями Черниговской и Курской, на востоке с… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Полтавская губерния — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …   Википедия

  • Сельское хозяйство Беларуси — Трактор «Беларус» на капустном поле …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»